Німеччина готова надати адреси українців Києву: що це насправді означає у 2026 році?

Коротко про головне

Голова Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль у інтерв'ю виданню Bild, що відбулося 8-9 вересня 2026 року, зазначив, що німецька держава володіє інформацією про те, хто зареєстрований, отримує соціальні виплати та має дозвіл на проживання. На основі цієї інформації Україна могла б надсилати листи чоловікам призовного віку. Міністр наголосив, що цю тему «можна і потрібно обговорювати», підкреслюючи, що повернення має бути добровільним.

Це заява політичного характеру, зроблена в інтерв'ю таблоїду. Вона не є законом, міжурядовою угодою або початком процесу передачі даних з німецького реєстру іноземців (AZR). Масова передача адрес та даних про соціальні виплати в Україну без окремої угоди заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. Українське законодавство також не дозволяє здійснювати мобілізацію безпосередньо на території Німеччини — повістка має вручатися в Україні.

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр підтвердив ідею, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися». Однак інструмент, про який йшлося, — це дані, а не примусове виселення.

У тому ж інтерв'ю Вадефуль підкреслив важливість оборонних контрактів для німецької промисловості, поєднуючи теми «чоловіків» і «замовлень». Це не робить його заяву неправдивою, але пояснює, чому вона була озвучена в таблоїді, а не в офіційних документах.

У заяві не було зазначено:

Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу заявляв, що німецькі органи не перевіряють, чи особа ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе тільки за відсутності дійсного дозволу на проживання. Тобто ухилення від призову не є підставою для вислання, поки дозвіл на проживання діє.

«Без примусу» — що це означає насправді

Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не затримуватиме особу для виконання української повістки. Це не є обіцянкою, що людину «не чіпатимуть» взагалі — це просто розмежування: німецька держава діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) існують окремо і діють в Україні.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. Станом на кінець жовтня 2025 року у німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18-60 років. Сам уряд Німеччини визнав, що кількість тих, хто реально підлягає військовій службі в Україні, невідома.

У цьому реєстрі немає даних про:

У реєстр потрапляють і ті, хто виїхав ще до початку повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей, люди з інвалідністю — отже, список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, не просто так. У Євросоюзі не існує рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони щодо реєстру іноземців і соціальної таємниці.

Найслабше місце у словах міністра — це обіцянка про передачу даних про соціальну допомогу. На даний момент юридичних підстав для цього немає.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас воно запровадило новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».

Але важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року та безперервно його утримує в тій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild цей виняток жодним чином не скасовує.

Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, сам по собі не є офіційним «врученням повістки» за українськими законами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Проте якщо особа сама їде в Україну «на похорон» чи для отримання документів, тоді німецька адреса в українському реєстрі перестає бути виключно теоретичною.

А якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військкоматам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік перебуває в Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюговій реакції: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».

Що варто зробити вже зараз

Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.

Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, та чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.

Не поширюйте в чатах і соцмережах інформацію про те, що «вас уже внесли в списки на депортацію» — це підвищує тривожність без підстав.

Якщо плануєте подорож в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.

У Німеччині, за наявності реальних ризиків, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.

Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.

Часті запитання

Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 немає жодної публічної угоди чи старту передачі даних — є лише інтерв'ю міністра.

Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і регулюється іншими правилами.

Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Але той факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.

Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає, що ви автоматично підлягаєте мобілізації.

Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.

Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси та дані про соціальну допомогу наразі не можна — для цього немає жодних угод чи законів. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Люди, які вже мали захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, не підпадають під новий фільтр. Реальний ризик — не переселення до Києва, а те, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлений командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях.

Вам потрібно терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.