Німеччина «готова передати адреси» українців Києву: що це означає у 2026?

Коротко про основне

Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль у розмові з виданням Bild 8–9 вересня 2026 року зазначив, що німецька держава має інформацію про осіб, які зареєстровані, отримують соціальні виплати та мають дозвіл на проживання. За його словами, на основі цих даних Україна могла б надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що повернення має бути добровільним.

Це заява політичного характеру, а не законодавчий акт чи міжурядова угода, і не свідчить про початок передачі даних з німецького реєстру іноземців (AZR). Масова передача адрес та соціальних даних в Україну без окремої угоди заборонена європейським і німецьким законодавством про захист персональних даних. Українське законодавство також не дозволяє мобілізувати особу безпосередньо на території Німеччини — повістка має вручатися в Україні.

Отримайте безкоштовну попередню оцінку вашої ситуації — з'ясуємо, чи діє ваш захист у Німеччині чи Польщі, чи підпадаєте ви під нові вимоги ЄС та що робити, якщо надійде лист на закордонну адресу.

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр підтвердив, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися». Однак інструмент, про який йшлося, це інформація, а не примусове повернення.

У тому ж інтерв'ю Вадефуль закликав президента Зеленського до укладання оборонних контрактів з німецькою промисловістю. Тема «чоловіків» і «замовлень» були згадані разом — це не робить заяву неправдивою, але пояснює, чому вона була озвучена в таблоїді, а не в офіційному документі.

В заяві відсутні:

Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи особа ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише в разі відсутності дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову саме по собі не є підставою для вислання, поки дозвіл на проживання залишається в силі.

«Без примусу» — що це означає насправді

Німецька фраза «ohne Zwang» вказує на те, що німецька поліція не примусить особу сісти в літак і виконувати українську повістку. Це не є обіцянкою того, що особу «не чіпатимуть» взагалі — це просто розмежування: німецька держава діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) існують окремо і діють в Україні.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. Станом на кінець жовтня 2025 року в німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18–60 років. Сам німецький уряд визнав, що невідомо, скільки з них насправді підлягають військовій службі в Україні.

Цей реєстр не містить даних про:

Туди потрапляють і ті, хто виїхав ще до повномасштабного вторгнення, і батьки багатодітних сімей, і люди з інвалідністю — отже, список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, не просто так. У Європейському Союзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній рівень захисту персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а тим більше інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.

Таким чином, найбільш слабке місце в словах міністра — саме обіцянка передачі даних про соціальну допомогу. На сьогодні для цього немає юридичних підстав.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас воно ввело новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».

Однак важливо зазначити, що якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр її не торкнеться. Інтерв'ю в Bild цей виняток жодним чином не скасовує.

Що Україна може зробити з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, сам по собі не вважається офіційним «врученням повістки» за українськими правилами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Але якщо особа сама їде в Україну «на похорон» або за документами — тоді німецька адреса в українському реєстрі перестає бути просто теорією.

А якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік у Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюговій реакції: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».

Що варто зробити вже зараз

Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.

Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, та чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.

Не поширюйте в чатах і соціальних мережах інформацію про те, що «вас вже внесли в списки на депортацію» — це підвищує тривожність без підстав.

Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.

У Німеччині, якщо є реальні ризики, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.

Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.

Часті запитання

Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 публічної угоди чи старту передачі даних немає — є лише інтерв'ю міністра.

Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.

Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально — ні. Але факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.

Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.

Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.

Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масова передача адрес та даних про соціальну допомогу наразі неможлива — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» не є можливістю, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик — не літак до Києва, а те, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлений командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях.

Вам потрібно терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте безкоштовну попередню оцінку вашої ситуації 👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.